Біль, якому немає меж…

Маленьке немовля, яке тільки починало свій шлях у цьому світі… Його мама, яка мала б обіймати свою дитину, захищати її, бачити її перші кроки й чути її перші слова… Ще одна дитина, чиє життя безжально обірвалося, і дві молоді дівчини, перед якими мало бути ціле життя — з мріями, надіями і щасливими моментами…

Втрачені життя, загублені незамінні людські долі, світи, які більше ніколи не побачать світанку. За кожним із цих життів — чиєсь розбите серце, невимовна туга, сльози, які не висихатимуть, і порожнеча, яку вже нічим не заповнити.

Як же боляче усвідомлювати, що навіть дитинство не має захисту від цієї жорстокості… Що маленьке серденько перестало битися, що мама більше не пригорне до себе свою дитину, що чиїсь доньки вже ніколи не повернуться додому…

Немає слів, здатних утішити рідних. Немає сліз, здатних змити цей біль. Є лише тиша, у якій кричить душа, і молитва за тих, чиї життя стали невимовною трагедією.

Нехай Господь рідним дасть сили пережити те, що неможливо осягнути розумом і неможливо прийняти серцем.

Вічна, світла пам’ять маленькому янголятку, його мамі, дитині та двом молодим дівчатам. 

Ви назавжди залишитесь у пам’яті й молитвах. Ваші життя були безцінними. Ваші імена, ваші усмішки й ваша пам’ять не повинні зникнути в тиші.

Спочивайте з миром, невинні душі…

Нехай земля буде вам пухом, а небо стане для вас тихим і мирним прихистком.

Вічна пам’ять. Вічна скорбота. Ніколи не забудемо і ніколи не пробачимо.