Право сім'ї учасника АТО для постановки на квартирний облік

Сьогодні виникає чимало запитань стосовно пільг, які надаються учасникам АТО та членам їх сімей. У законодавство України постійно вносяться відповідні зміни. Враховуючи такі оновлення, уже можливо підвести підсумки та сформувати алгоритм дій для отримання тієї чи іншої допомоги від держави. Варто зазначити, що учасників АТО на теперішній час прирівняно до учасників бойових дій відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального значення». (1) У випадку, якщо особа набуває статусу учасника бойових дій, держава надає йому та членам його сім’ї низку пільг, які мають на меті полегшити життя бійця після повернення до мирного життя. Одним із прав, передбачених законодавством України, є можливість отримання житла від держави, але в той же час ця пільга є однією із найпроблемніших. Тому в цій статті ми постараємося знайти відповіді на найбільш актуальні запитання.

(1) Далі за текстом — Закон № 3551.

Право першочергового надання житла від держави учаснику АТО

При вирішенні питання першочергового надання житла від держави учаснику АТО та членам його сім’ї перш за все слід визначити, у яких випадках вони можуть реалізувати це право. Виходячи із аналізу законодавства в цій частині, слід наголосити, що реалізувати це право можливо лише при наявності двох скадових:

(2) Далі за текстом — ЖК.

Тепер нагадаємо, які ж особи вважаються такими, що потребують поліпшення житлових умов. Відповідні підстави наведені у ст. 34 ЖК та постанові Ради Міністрів Української РСР від 11.12.84 р. № 470 «Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (3). Отже, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які:

(3) Далі за текстом — постанова № 470.

Отже, враховуючи вищевикладене, першочергове надання житла від держави учасникам бойових дій, які потребують поліпшення житлових умов можливе при наявності двох обов’язкових умов:

Увага! Розподіл і надання житлових приміщень здійснюється згідно із ЖК і постановою № 470 і відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування (4).

(4) Далі за текстом — ОМС.

Взяття на квартирний облік учасника АТО та членів його сім’ї

Вище ми зазначили, що першочергове надання житла можливе лише при наявності двох умов, однією із яких є взяття осіб на квартирний облік. Тому в цьому розділі статті ми розглянемо порядок взяття учасника АТО і членів його сім’ї на квартирний облік та його законодавче регулювання. Слід зауважити, що нерідко виникають ситуації, коли ОМС задаються питанням: як саме це здійснити?

Відповідно до п.15 постанови № 470 на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті Слід указати, що строк, протягом якого, особа має постійно проживати у тому чи іншому населеному пункті, як правило, зазначається в локальному документі місцевої ради, який урегульовує питання взяття на квартирний облік громадян. При цьому передбачається, що квартирний облік може здійснюватись:

Увага! За бажанням квартирний облік учасника АТО може здійснюватись одночасно як за місцем проживання, так і за місцем роботи.

Також визначено, що у разі припинення трудових відносин або тимчасового виїзду на роботу в іншу місцевість особа переводиться на облік за місцем проживання.

В той же час слід відзначити, що право громадянина перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається у випадку:

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки. У разі переводу на облік до виконавчого органу місцевої ради за громадянами зберігається попередній термін перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у межах часу їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації або часу проживання в даному населеному пункті.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, — протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Давайте тепер розберемося, чи мають на це право члени сім’ї АТО. Для цього необхідно визначити, хто належить до членів сім’ї учасника АТО. Відповідь на запитання ми знайдемо в Сімейному кодексі України (5). Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 3 СК сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Дитина належить до сім’ї своїх батьків, і тоді, коли з ними не проживають. Слід нагадати, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, власне до виповнення 18 років.

(5) Далі за текстом – СК.

У цьому аспекті доцільно згадати рішення Конституційного суду України від 03.06.99 р. № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї»), у якому зазначається, що під членом сім’ї треба розуміти особу, що перебуває із суб’єктом права у правовідносинах, природа яких визначається кровними (родинними) зв’язками або шлюбними відносинами, постійним проживанням, веденням спільного господарства.

Увага! Перелік членів сім’ї учасника АТО закріплено в ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України. Зазначеною частиною визначено, що при наданні пільг та здійсненні видатків із бюджету щодо їх виплати до членів сім’ї пільговика належать:

Таким чином, якщо особа належать до однієї із шести вище перелічених категорій громадян, вона має усі передбачені законом пільги для членів сімей учасників бойових дій, а отже, і для членів сімей учасників АТО.

Але на відміну від членів сім’ї особи, що потребують поліпшення житлових умов, для яких обов’язковою умовою є реєстрація місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку, то для членів сім’ї учасника АТО такого обов’язку немає. У значенні п. 15 постанови № 470 члени сім’ї особи, яка користується правом першочергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік незалежно від тривалості проживання у відповідному населеному пункті. 

Забігаючи наперед, скажемо, що одним із документів, який має бути поданий з метою взяття на квартирний облік, є відповідна заява зацікавленої особи. Далі, говорячи про членів сім’ї учасника АТО та в підтвердження їх права стати на квартирний облік, наведемо положення п. 18 постанови № 470 (ср. 025069200). Цією нормою передбачається, що заява громадянина про постановку на квартирний облік підписується всіма проживаючими спільно членами сім’ї, які мають самостійне право на отримання житлового приміщення та бажають разом стати на облік.

Тобто якщо члени сім’ї учасника АТО постійно проживають та зареєстровані разом з ним, ведуть спільне господарство, не мають власного житла та виявили бажання стати разом з ним на квартирний облік – виникає обов’язок поставити їх на квартирний облік за місцем проживання чи за місцем роботи відповідно до законодавства.

Кожна сім’я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання відповідно до пп. 2 п. 8 постанови № 470.

Варто з’ясувати, яким чином можна реалізувати це право. Перш за все учасником АТО, як ми вже анонсували, подається заява про взяття на квартирний облік:

Як було зазначено вище, така заява має бути підписана членами сім’ї, які разом проживають, мають самостій%%5не право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додається законодавчо закріплений перелік документів.

Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк із дня подання громадянином необхідних документів. Громадяни вважаються взятими на квартирний облік: 

Увага! Про прийняте рішення особа має бути повідомлена письмово.

Якщо рішення позитивне, у повідомленні мають бути зазначені дата взяття на облік, вид і номер черги, якщо ж негативне – причини відмови.

Далі потрібно дочекатись своєї черги та отримати ордер на житлове приміщення.

Варто нагадати, що інформація про громадян, взятих на квартирний облік, та зміни до неї в установленому законодавством порядку вносяться до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Переєрестрація осіб, поставлених на квартирний облік

За час перебування на квартирному обліку громадян у них нерідко відбуваються різноманітні зміни, наприклад, у складі сім’ї, розмірі займаної житлової площі тощо, що може вплинути на право подальшого перебування їх на обліку. Тому у зв’язку із цим відповідно до п. 25 постанови № 470 виконавчий комітет відповідної ради, підприємства, установи чи організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, у ході якої перевіряються їх облікові дані.

Слід зазначити, що в ході перереєстрації перевіряються облікові дані громадян, для цього громадяни запрошуються зі своїми документами, що підтверджують зміни, які відбулись з моменту попередньої перереєстрації або взяття на облік у складі сім’ї.

Такими документами для прикладу можуть бути:

У разі якщо підставою для постановки на облік стало захворювання, то особі необхідно надати медичний висновок, крім випадків, коли висновок був виданий безстроково.

Зміни, які були виявлені при перереєстрації відповідальною за ведення квартирного обліку особою, вносяться в облікові справи громадян, книгу обліку та списки осіб, які перебувають в черзі на отримання житлового приміщення. Зміни, які стосуються:

— втрати особою, у тому числі і членом сім’ї, права подальшого перебування на обліку;

— втрати права першочергового надання житла;

— включення в склад сім’ї на отримання житла нових членів сім’ї, що проводиться після прийняття відповідного рішення виконкомом місцевої ради за місцем проживання або адміністрацією підприємства, установи чи організації за місцем роботи.

Зняття із квартирного обліку

Слід зазначити, що законом передбачений виключний перелік випадків, коли особа та члени її сім’ї знімаються із квартирного обліку. Так, відповідно до ст. 40 ЖК громадяни знімаються із обліку, потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

Звертаємо увагу, що у випадку:

— виїзду особи на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

— засудження особи до позбавлення волі на строк понад шість місяців;

— смерті особи, яка перебувала на квартирному обліку

за членами сім’ї зберігається право подальшого перебування на обліку.

У всіх інших випадках, крім тих, що перелічені в ст. 40 ЖК, учасники АТО та члени їх сім’ї не можуть бути зняті із квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

У цьому зв’язку хотілося б навести як приклад відповіді на запитання Нехворощанської сільської ради, у якому сільська рада хотіла з’ясувати, чи зберігається право за дітьми учасника АТО перебування на квартирному обліку, якщо вони були включені до нього як діти (до 18 років)?

Відразу слід сказати «так»: таке право за ними залишається у разі:

— якщо діти залишились у цьому ж населеному пункті — постійного проживання зі своїм батьком — учасником АТО;

— якщо тимчасово відсутні — за умови збереження права користування житловим приміщенням відповідно до ст. 71 і 73 ЖК та при цьому вони не мають власного житла.

Насамкінець додамо, що відповідно до п. 26 постанови № 470 громадяни до того часу залишаються на квартирному обліку, доки не відпаде сама необхідність перебування на ньому, власне поки особа не отримає житлового приміщення.